Досліджено джерела права Євросоюзу, а також питання їх виокремлення й аналізу особливостей цих прав. Розглянуто взаємозв'язок джерел права Євросоюзу та acquis communautaire, що є більш широким за поняття джерел, які не містять рекомендаційних, необов'язкових актів, рішень Суду ЄС, доктринальних поняття та звичаю. Досліджено комплекс актів органів Євросоюзу, яких аргументовано поділено на внутрішні та зовнішні на основі поєднання критеріїв об'єкта, суб'єкта, процедури прийняття та способу реалізації правових актів, за цього найголовнішим об'єднавчим чинником є роль правових актів у регулюванні інтеграційних процесів у Євросоюзі. Як внутрішнє джерело права Євросоюзу досліджено систему установчих документів, а також акти, ухвалені інститутами Співтовариства та акти, схвалені у рамках другої (СЗППБ) та третьої (СОППКС) опор Євросоюзу. Серед зовнішніх джерел виокремлено міжнародні угоди з третіми країнами або міжнародними організаціями; акти, ухвалені органами співробітництва у рамках міжнародних угод з третіми країнами або міжнародними організаціями. Досліджено угоду про партнерство та співробітництво між Україною та Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами (УПС), рекомендаційні акти органів співробітництва, створені на її основі, серед яких окреме місце посідає План дій "Україна - Євросоюз" (2005 р.), що сприятиме формуванню індивідуального acquis для України.

  Скачати повний текст